Батат, відомий також як солодка картопля, стрімко набирає популярності серед українських городників і любителів здорового харчування. Ця теплолюбна культура не лише смачна й універсальна у приготуванні, а й надзвичайно поживна. Завдяки високому вмісту вуглеводів, вітамінів та мікроелементів батат успішно конкурує з картоплею і навіть перевершує її за калорійністю та користю.
Що таке батат і чому він цінний
Батат (Ipomoea batatas) — багаторічна трав’яниста рослина родини берізкових, яка походить із Центральної Америки. У помірному кліматі його вирощують як однорічну культуру заради м’ясистих кореневих бульб. Вони містять до 30% вуглеводів, включаючи від 2 до 6% природних цукрів, що й надає батату солодкуватого смаку.
Корисні властивості батату
До складу бульб входять:
- крохмаль (25–30%);
- цукри (0,5–8%);
- білки (до 2%);
- жири (приблизно 1,8%);
- вітаміни С, групи В, каротин;
- мінерали: калій, залізо, фосфор.
Батат засвоюється легко, містить природний інулін, допомагає регулювати рівень цукру й підходить для дієтичного харчування. За калорійністю він у 1,5 раза «ситніший» за картоплю.
Біологічні особливості батату
Солодка картопля формує довгі повзучі батоги довжиною до 5 метрів. Бульби можуть бути округлими, овальними або видовженими — їх форма і колір залежать від сорту та умов вирощування. Шкірка тонка, без «вічок», а паростки утворюються з прихованих бруньок.
В Україні з одного куща можна отримати 5–7 кг бульб, а в тропіках маса окремих екземплярів досягає 10–15 кг.
Листки батату — серцеподібні або лопатеві, квіти нагадують іпомею, а насіння має темне забарвлення та діаметр 3,5–4,5 мм.
Практичне використання батату
Солодка картопля — універсальний продукт, який можна застосовувати у кухні майже так само, як картоплю. З бульб готують:
- пюре;
- запіканки;
- салати;
- супи та борщі;
- деруни;
- овочеві гарніри.
Батат чудово поєднується з м’ясом, рибою, овочами, а також слугує начинкою для вареників чи інгредієнтом для лазаньї. Вариться він дуже швидко — всього 5–7 хвилин після закипання води, при цьому тримає форму, але легко перетворюється на пюре при натисканні ложкою.
Смак нагадує суміш картоплі, моркви, гарбуза й гороху.
Умови вирощування батату в Україні
Батат — теплолюбна культура, яка найкраще розвивається при температурі понад +20°С. Він потребує родючого, легкого ґрунту та регулярного зволоження, але здатний витримувати короткі посухи.
Основні вимоги
- Висадка: кінець квітня — травень.
- Збирання врожаю: жовтень.
- Тривалість вегетації: 90–180 днів.
- Кращі попередники: гарбузові культури, цибуля, томати.
- Місце посадки: сонячна, захищена від вітру ділянка.
Як правильно висаджувати батат
Щоб отримати якісний урожай, дотримуйтеся кількох рекомендацій:
- Ґрунт має бути прогрітий до +15…+17°С.
- Батат висаджують на високі гряди шириною 70–100 см.
- Відстань між рослинами — 30–50 см.
- Живці садять горизонтально, залишаючи 2 міжвузля над землею та 2–3 — під землею.
- Перші тижні після посадки необхідний регулярний полив.
Батат не переносить затінення, тому висаджувати його потрібно на відкритих сонячних ділянках.
Добрива для батату
Рослина добре реагує як на органічні, так і на мінеральні добрива. Рекомендації:
- під осінню перекопку: 20–30 т/га гною;
- фосфорні добрива: Р60;
- калійні: К80–90;
- азотні: N40–60 — вносять навесні.
Для батату важливо, щоб у живленні переважав калій — він відповідає за формування великих, соковитих бульб.
Шкідники та хвороби батату
Основні шкідники:
- червеці,
- павутинні кліщі,
- дротяники,
- білокрилка,
- саранча,
- травневі жуки.
Поширені хвороби:
- альтернаріоз,
- фузаріоз,
- сіра та біла гниль,
- бактеріальна гниль,
- септоріоз,
- іржа,
- вертицильоз,
- парша звичайна.
Для захисту батату важливо регулярно оглядати насадження, видаляти уражені рослини та проводити профілактичні обробки.
Популярні сорти батату
Існує велика кількість сортів, адаптованих до різних регіонів. Серед найбільш відомих:
- Вінницький рожевий
- Женьшень красний
- Хау Бей
- Вінницький абориген
- Бурячний
- Білий НБС
- Тайнунг-65
- Боніта
- Фіолетовий
- Борегард
- Гарнет
- Оранж
- Порту Амарелло
- Вардаман та інші.
Кожен сорт відрізняється кольором м’якоті та шкірки, смаком і врожайністю, тому городники часто висаджують кілька різних видів для порівняння.